Сложнокоординированность — социально-психологическое измерение сложности жизни социосистемы, учитывающее в надлежащей мере субъектный компонент (смешение субъектности и тенденцию обессубъечивания человека в организации). Источники ложнокоординированности (сложность, неопределенность, обессубъечивание) при отсутствии адекватного рефлексивного процесса приводят к проявлению таких феноменов: разнопредметность видения ситуации индивидуальными и групповыми субъектами, полиценностность субъектов, несоответствие и борьба статусов, балансирование властью. Идея сложнокоординированности преобразует парадигму конфликтующих субъектов в проблему эффективности координации в кооперативной системе. Групповая рефлексия как механизм, обеспечивающий совместный творческий процесс, является основной стратегией совладания со сложнокоординированностью и преодоления ее негативных последствий. Расширение объема рефлексирования — адекватный путь овладения сложностью современного мира, альтернатива тенденции его неоправданного упрощения в управленческих системах. Проблема формирования системы рефлексивного управления при этом разрешается через поиск метакогнитивных путей создания пространства интерсубъектности — системы, в которой благодаря рефлексивной интервенции и социально-психологическому сопровождению обеспечиваются оптимальные условия достижения субъект-субъектного взаимодействия, интегрированности, целостности и полноты группового субъекта, осуществляющего рефлексивное управление.

Фільтри групової рефлексії в соціальній ситуації особистісного та суспільного розвитку 

Обґрунтовано ідею фільтрів рефлексії як механізму скоординованого звуження свідомості соціальної ситуації, який забезпечує ефективність взаємодії різних каналів реальності в полі суб'єктному середовищі. Розглянуто функції фільтрів рефлексії, їх роль в системі рефлексивного управління при злитті компаній.

У монографії висвітлюються теоретичні засади формування системи рефлексивного управління, яке розглядається в широкому діапазоні: від управління процесом саморозвитку (однієї людини) до смислової координації рефлексивних процесів, що відбуваються в групі та між групами. Основою розгляду поняття рефлексивного управління є розуміння рефлексивного процесу, який у традиції психології рефлексії може бути зіставленим як з дискурсом окремої людини, так і з дискурсом корпоративної структури, спільноти. 

Описано практичний інструментарій формування, процес і результати його використання на прикладі конкретного випадку виконання проекту із психологічного забезпечення злиття бізнесорганізацій. Матеріал викладається в традиції рефлексивної дії, що забезпечує широкий простір для пізнавальної активності читача, який прагне до внутрішньої роботи з проникнення в задуми автора та його колег. 

Монографія розрахована на психологів, методологів, фахівців у галузі розвитку, спеціалістів-практиків у сфері управління людськими ресурсами, розвитку, прийняття рішень. Може бути корисною студентам з психологічних, економічних спеціальностей. 

Замовити електронну монографію (індивідуальний екземпляр)